Kenneth Oppel відомі цитати

Але нагода тече, як річка, через все наше життя, і бути готовим до несподіванок - це найкраще, що ми можемо зробити.

Його промова не викликала захоплених вигуків, але ніхто не наважився йому заперечити.

Я розвернувся і попрямував назад до сходової клітки, плануючи спуститися вниз і купити плитку шоколаду в торговому автоматі. Можливо, вона впаде на мене і покладе край моїм стражданням.

Якби моє серце було компасом, ти був би на півночі.

Навіщо тобі так багато літати?- запитала вона. - Якщо я не буду цього робити, це наздожене мене.- Слова самі вирвалися у мене. - А що буде?Я відняла руки від обличчя, важко дихаючи. Я втупилася на грозу. - Нещастя.

Передмова? Навіщо йому витрачати час на передмову? Пропустимо передмову і перейдемо до суті справи!

Неначе в одну мить він став незнайомцем. А я-незнайомцем самому собі.

У вас є пристрасть, яка мене лякає.

Ти немов намальована сонячним вогнем, і я можу бачити тебе лише мигцем.

Якби ти був ближче, я б дала тобі ляпаса, - сказала вона. "Дозволь мені допомогти", - відповіла я і зробила крок ближче. Вона тут же дала мені ляпаса, що мене зовсім не здивувало. Ми пильно подивилися один на одного в майже повній темряві, а потім вона відвела погляд. - Прости, що дала тобі ляпаса, - сказала вона. - Все гаразд. Мені дуже сподобалося.

Я вірю, що на цій землі є щось, чого ти бажаєш більше за все, і це не я.

Розумієте, коли медицина працює, це благословенна наука, а коли вона не вдається, це чаклунство. - Полідорі

Ось усе, що я знаю: світ некерований. Панує хаос. Можливо все, що завгодно. Я більше не буду дотримуватися жодної раціональної системи. Ніщо мене не зв'яже.

Світ "Голодних ігор" - мрія параноїдального вижівальщіка.

Чесно кажучи, - зітхнула вона, - я не знаю, яке у нас буде спільне життя, адже я постійно літаю в одному напрямку, а ти-в іншому. Я посміхнулася. "Добре, що земля кругла", - сказала я.

У нас вийшло!"Сказав я, відчуваючи полегшення. "Це справді спрацювало!"- доктор Тургенєв потер лоб. "У мене були дуже великі сумніви". "Великі сумніви?"Слабо вимовив Я. російський вчений знизав плечима. "Я песиміст", - сказав він.

Давайте я наллю вам всім пуншу, - запропонувала я. - ви нас залишаєте?- у голосі Ізабель звучала паніка. - Я зараз повернуся, - пообіцяла я.-якщо хто-небудь наблизиться до тебе, просто кричи і біжи.

У вас такий вираз обличчя, коли вона згадує свого нареченого. У мого кота такий вираз обличчя перед тим, як він збере шерсть в грудку.

Я справляю нужду з малятком. - Службовець виглядав приголомшеним. - Ви не можете справляти нужду з малятком! - Я справляю, - урочисто заявила Кейт. - Я справляю нужду. - Ми підемо пішки.

Я тебе дуже добре знаю". "Я Думаю, краще, ніж будь-хто інший". Я посміхнувся. Її комплімент був як подарунок, тільки більш цінний, ніж все, що можна купити.

Ви не можете їсти [літературу], ось проблема", - сказав він. "Я пробував, вона дуже суха і зовсім не поживна.

Ви двоє були в печері разом?- в жаху перепитала міс Сімпкінс. - Так, - сказала Кейт, - і було дуже, дуже темно.

Ідіот!"- закричав шеф-кухар. "Наступного разу, чому б тобі просто не запустити в блюдо всю руку, а? Так, всю руку або, може бути, обличчя! Я акуратно розкладаю їжу по тарілках, ти розумієш, що я тобі кажу? Це частина кулінарного мистецтва, чи не так? Красиво подана тарілка з їжею-це предмет краси! І тут з'являєшся ти, ТУПИЦЯ, і починаєш нишпорити своїми жирними пальцями по всій моїй тарілці, і трясти тарілку, і пересувати мою їжу по всій тарілці, поки вона не стає схожа на свинячу блювоту!""Шеф Влад!"Я скрикнула від захвату.

Ти безсоромно лестиш мені. Мені це подобається. Гаразд.

Всі дивилися на мене, гадаючи, чи не той це псих, який мало не посадив свій орнітоптер в ресторані. Я ковтнув, бо, здавалося, він прямував прямо до мого столу. Він зняв шолом, і з-під нього випала копиця темно-рудого волосся. Окуляри злетіли, і я побачив сяюче обличчя Кейт Де Фріз.

Я віддаю перевагу слово"льотчиця". У ньому більше пікантності. "Це дуже пікантно", - погодився я.

Ти не боїшся висоти, - надулася дівчина. - Ніякої, - сказав я. - я чув це про тебе.

Я підняла руки, намагаючись втихомирити її. "Не шикай на мене", - сказала вона, виблискуючи очима. "Я ненавиджу, коли на мене шикають.

Я не міг не дивитися на них, тому що вони були вражаючим контрастом: бліда шкіра Кейт і елегантний фіолетовий костюм, темна шкіра Надіри та екзотичне вогняне сарі. "Ми не схожі?"Сухо запитала Надіра. "Звичайно, схожі", - сказала Кейт. "Ти хочеш, щоб я посунувся?""Не обтяжуй себе.

Викликає певне занепокоєння той факт, що ті ж самі батьки і педагоги, яких приводить в жах думка про дітей-солдатів, наділили "Голодні ігри" подвійною славою від критиків і зробили їх світовим бестселером.