Franz Schubert відомі цитати

Ніхто не розуміє чужого горя, ніхто не розуміє чужої радості... Моя музика-результат мого таланту і моїх страждань. І те, що я написав у стані найбільшого відчаю, здається, найбільше подобається світові.

Щасливий той чоловік, який знаходить справжнього друга, і набагато щасливіше той, хто знаходить цього справжнього друга в своїй дружині.

Ви вірите, що щастя походить з того місця, де ви колись були щасливі, але насправді воно зосереджене в нас самих.

Ніхто не відчуває чужого горя, ніхто не розуміє чужої радості. Люди уявляють, що можуть достукатися один до одного. Насправді вони тільки проходять повз один одного.

Щовечора, коли я лягаю спати, я сподіваюся, що більше ніколи не прокинусь, і щоранку моє горе поновлюється.

Коли я захотів оспівати любов, вона перетворилася на печаль. І коли я захотів оспівати печаль, вона перетворилася для мене в любов.

Я перебуваю в цьому світі лише для того, щоб складати музику.

Мої композиції народжуються з моїх печалей. Ті, що дарують світу найбільшу насолоду, народилися з моїх найглибших прикрощів.

Коли всі надії на визнання або почесті йдуть в далеке минуле, коли чистота серця зустрічається з сумом розуму, коли здається, що весь світ блукає в сліпоті, і все ж людина невпинно трудиться заради того, що він любить...тільки в цей момент пристрасть стає по-справжньому зрозумілою

Я складаю як бог, як ніби це просто необхідно зробити так, як це було зроблено.

Такої речі, як весела музика, не існує.

Мозком цієї людини керують два протилежні імпульси-один нормальний, а інший ексцентричний. Вони чергуються через рівні проміжки часу.

Той, хто любить музику, ніколи не може бути зовсім нещасливим.

Ніхто не розуміє чужого горя, і ніхто не розуміє чужої радості.

Перш за все, я не повинен сердитися. Якщо я все-таки розсердюся, то виб'ю всі зуби з рота бідолахи, який мене розлютив.

Наш замок не імпозантний, але добре побудований і оточений прекрасним садом. Я живу в будинку судового пристава.

Один покусує мідний мундштук своєї дерев'яної кийки, а інший надуває щоки, граючи на валторні. І ви називаєте це мистецтвом?

Якби тільки твій чистий розум міг зачепити мене, дорогий Гайдне, ніхто не відчував би до тебе більшої поваги, ніж я.

Я ніколи не змушую себе бути побожним, за винятком випадків, коли відчуваю сильне натхнення, і ніколи не складаю молитовних гімнів, якщо не відчуваю в собі справжньої відданості.

У будинку, де я живу, вісім дівчат, і практично всі вони гарні собою. Ви можете зрозуміти, що я постійно зайнятий.

Найбільше нещастя мудреця і найбільше нещастя дурня засновані на умовностях.

Чому Бог наділяє нас співчуттям?

Ніхто по-справжньому не розуміє горя Чи радості іншої людини.

О Моцарт, Безсмертний Моцарт, як багато, як нескінченно багато надихаючих ідей про краще життя ти залишив у наших душах!

Світ схожий на сцену, на якій кожна людина грає свою роль.

Схвалення або осуд підуть за цим в прийдешньому світі.

У наші дні в повітрі витає любов, тому ми вирішили спробувати зробити ваш день трохи яскравішим.

Я намагаюся якомога більше прикрасити свою уяву.

Гітара-чудовий інструмент, який мало хто розуміє.

Людина переносить нещастя без скарг.

У всьому винен менеджер, який роздає своїм гравцям ролі, на які вони не здатні.

Ніхто не відчуває чужого горя...

Хто може щось зробити після Бетховена?

Легкий розум, легке серце. За занадто легким розумом ховається занадто важке серце.

Я хочу тебе завжди... дні, роки, вічності.

Чому композитор повинен бути більш винен, ніж поет, який запалює фантазією дивним полум'ям, перетворюючи надихаючу його ідею в предмет своєї власної зовсім інший трактування?