Wong Kar-wai відомі цитати

Любов-це лише питання часу. Немає нічого хорошого в тому, щоб зустріти потрібну людину занадто рано чи занадто пізно.

Деяким акторам подобається заохочення. Деякі актори вважають за краще, щоб на них тиснули. А іноді для деяких акторів краще промовчати, бо вони такі вмілі, такі обдаровані, що розуміють без зайвих слів.

Я великий шанувальник фільмів бойових мистецтв, романів та радіопередач.

Я Думаю, що коли-небудь зможу написати книгу про кав'ярні Гонконгу. Майже весь свій час я проводив у кав'ярнях, у різних кав'ярнях.

У моєї мами в Шанхаї дуже велика сім'я, тому у мене майже 40 двоюрідних братів, тому ми весь час були разом. Тож до того часу, як я приїхав до Гонконгу, я стала єдиною дитиною і єдиною, кого оточували дорослі.

Ми любимо те, чого не можемо мати, і не можемо мати те, що любимо

Я не закінчував кіношколу. Я вивчав кінематограф в кінотеатрі, спостерігаючи за фільмами, тому завжди відчуваю цікавість. Я кажу: "Ну, а що, якщо я зніму фільм в цьому жанрі? Що робити,якщо я зніму цей фільм так"

У більшості моїх фільмів мова йде про людей, які застрягли в певних рутинах і звичках, які не роблять їх щасливими. Вони хочуть змінитися, але їм потрібно щось, що підштовхне їх. Я думаю, що в основному любов змушує їх відмовитися від звичного способу життя і рухатися далі.

Всім нам іноді не щастить в любові. Коли мені не щастить, я бігаю підтюпцем. Під час пробіжки організм втрачає воду, тому у вас не залишається сил для сліз.

Мої фільми ніколи не про те, що таке Гонконг, і не про щось, що наближається до реалістичного портрета, а про те, що я думаю про Гонконг і яким я хочу його бачити.

Що робить міжнародне кіно таким цікавим, так це те, що у кожної країни є свої особливості сприйняття. Коли ви дивитеся індійський або французький фільм, в ньому відчувається певний колорит. І хоча мова фільму відрізняється, якщо фільм успішний, в ньому є щось дуже загальне і зрозуміле.

Зазвичай творці фільмів просто пишуть сценарій і підбирають людей на ролі певних персонажів в історії. Але в моєму випадку актори вже є в моїй уяві, тому я намагаюся запозичити щось унікальне для них. Персонажі мають дуже природний зв'язок із самими акторами.

У мене ніколи не було проблем з жанром, тому що жанр насправді схожий на уніформу - ти надягаєш на себе певну форму. Але якщо ви одягаєтесь у форму поліцейського, це не означає, що ви офіцер; це може означати щось інше. Але це відправна точка, і кращий спосіб - не влазити в цю уніформу, а зробити її частиною себе.

Я не боюся відкладати зйомки, щоб переконатися, що це саме той фільм, який я хочу, що це найкраще, що я можу зробити на даний момент.

Я ніколи офіційно не вивчав кіно в школі, але в дитинстві більшу частину часу проводив у кінотеатрах.

Я завжди думав, що зйомки екшн-сцен насправді не пов'язані з трюками. Тут більше важлива експресія і уява.

Люди дуже дивуються, коли приїжджають до Гонконгу після перегляду моїх фільмів, тому що моя версія цього міста сильно відрізняється від Гонконгу в реальності.

У певному сенсі, в цьому і полягає різниця між гонконгським і китайським кінематографом - Китайське кіно створювалося для своїх власних спільнот. Це було для пропаганди. Але Гонконгці знімають фільми для розваги, і вони знають, як спілкуватися з міжнародною аудиторією.

Є певні жанри, які неможливі в Китаї. Історії про привидів, щось занадто графічне, занадто жорстоке і, звичайно, занадто політичне. В іншому все буде в порядку.

Я хотів дізнатися, що ж таке Бойові мистецтва. Коли дивишся фільми про бойові мистецтва, то бачиш, що в більш пізніх фільмах все більше і більше перебільшень. Це схоже на те, що бойові мистецтва-це лише шоу?

Я думаю, що традиції бойових мистецтв мали великий вплив на наше покоління - ми всі читали ці романи, коли були дуже молодими.