Sidney Lanier відомі цитати

Чесноти набуваються завдяки зусиллям, які повністю залежать від вас самих.

Якщо ви хочете, щоб вас знайшли, стійте там, де шукає шукач.

Музика-це любов у пошуках слова.

Ви, болота, як щирі і прості, ні в чому не приховують і вільні, ви виставляєте себе напоказ неба і пропонуєте себе морю.

З лісу вийшов мій господар, задоволений смертю і ганьбою. Коли Смерть і ганьба в останній раз переслідували його, з-під дерев його витягли останнім: на дереві його і вбили - останнім, коли він вийшов з лісу.

Але ти, Але ти, о Верховний провидець часу, але ти, о поет поетів, мова мудрості, але ти, о найкраща людина у світі, о найкраща любов у світі, о досконале життя у досконалій праці, О товариш, Слуга, цар чи священик усіх людей, - що, якщо або ВСЕ ж, яка родимка, яка вада, яка помилка, яка найменша вада чи тінь вади, яка чутка, пущена ворогом, якісь неясні умовиводи, яка нестача витонченості навіть під час тортур, сну чи смерті-О, що поганого я можу пробачити в Тобі, Ісусе, доброму зразку, кришталевому Христі?

У ліс пішов мій господар, розтрачений начисто, розтрачений даремно, в ліс прийшов мій господар, розтрачений з любов'ю і соромом. Але оливки не були сліпі до нього, маленькі сірі листочки були добрі до нього; Терен думав про нього, коли він прийшов у ліс.

Я часто помічав за собою схильність до розмитого стилю; схильність заходити в своїх метафорах занадто далеко, використовуючи безліч слів, щоб посилити чіткість образу, і таким чином перетворюючи його скоріше в марнославство, ніж в метафору, - недолік, рясно ілюстрований в поезії Каулі, Уоллера, Донна, і інші в цьому роді.

Нехай загине моє ім'я, - поезія-це хороша поезія, а музика - хороша музика, і краса не вмирає, і серце, яке потребує її, знайде її.

Музика-це любов, яка шукає слова.

Як дятел вистукує по спіралі від кореня до вершини дерева, а потім перелітає на інше дерево, так і я вникав в життя, щоб знайти те, що в ній лежить, і тепер прийшов час вмирати, і я перелітаю на інше дерево.

Задзвучи, ти, маленька весняна пісенька, чудово ширяє в блакитних небесах. Твоя пісня життя приносить радість, яка мила, хоча і швидкоплинна. Пливи на весняних вітрах до мого будинку, і коли ти побачиш троянду, яка почала розпускатися, скажи: "я шлю їй привіт!"

Але я не можу змусити себе повірити, що я створений для кар'єри музиканта, тому що це здається таким незначним бізнесом у порівнянні з іншими речами, якими, на мою думку, я міг би займатися. Питання: "Яка роль музики у світовій економіці?

Ну, любов і біль - це дві споріднені речі; і все ж, о, якби я міг знову полюбити.

Сонце стоїть в очікуванні біля масивних воріт заходу.

І все ж сама любов буде почута, хоча і довго відкладалася, хоча і довго відкладалася: над сучасною пусткою прожужжал Голуб: музика - Це любов в пошуках слова.

О, торгівля, о, торгівля! Краще б ти померла!Часу потрібно серце-воно втомилося від голови.

Музика означає гармонію, гармонія означає Любов. Любов означає Бога.

Мій принцип полягає в тому, що художник повинен проявляти смиренно і з любов'ю, без гіркоти, найкраще і високе, що є в ньому, абсолютно незалежно від сучасної критики.

Коли-небудь, милий, лети швидше заради мене.

Смерть все ще стоїть на шляху життя, як камінь на шляху струмка; я буду співати проти Тебе, Смерть, як це робить струмок, я перетворю тебе на музику, яка не вмирає.

З пагорбів Хабершама, Вниз по долинах холу, я знову поспішаю на рівнину; долаю стремніну і перестрибую водоспад, Розбиваюся об скелі і знову разом лягаю в своє ліжко, вузьку або широку, і тікаю від божевілля з усіх боків, прагнучи досягти болю закоханого. на рівнині, далеко від пагорбів Хабершама, далеко від долин холу.

Я буду літати у величі Бога, як літає болотна курочка, у свободі, яка заповнює весь простір між болотом і небом.

Якби людина стала експертом в будь-якої конкретної галузі людської діяльності, то в результаті виникла б сильна тенденція до того, що деякі з його нащадків проявили б особливі здібності до цієї ж області.

Коли я чую музику, мені здається, що всі гріхи мого життя повільно проходять повз мене з закритими обличчями, кладуть руки мені на голову і тихо говорять: "Дитя моє".

Поступово я помічаю, що вся моя душа занурюється в письменницьку справу, і особливо в написання віршів. Я збираюся спробувати це і найжорсткішим способом, який я знаю, відповісти на жахливе запитання, чи це моє покликання.

Вірш - це набір спеціально пов'язаних звуків, що повторюються вголос.