-
Важко відмовитися від щирої пристрасті.
-
Краще горобець, живий чи мертвий, ніж взагалі ніякого пташиного співу.
-
Я ненавиджу і люблю. Можливо, ви запитаєте, як таке може бути? Я не знаю, але я відчуваю цю муку.
-
Клятви, які жінка дає своєму коханому, годяться тільки для того, щоб бути написаними в повітрі або на швидко проноситься потоці.
-
Ми не бачимо власних спин.
-
Те, що жінка говорить своєму коханому, має бути написано на повітрі або на швидкій воді. [Лат. Mulier cupido quod dicit amanti, щоб швидко написати повідомлення про воду.]
-
Який зараз йде тим темним шляхом, з якого, як кажуть, ніхто не повертається. [Лат., Нехай це буде для нього похмурою ілюзією, і ніхто не зможе повернути його назад.]
-
Я ненавиджу і люблю. Можливо, ви запитаєте, чому я це роблю. Я не знаю, але відчуваю, що роблю, і це мучить мене. [Лат. "Той самий". Насправді, фортаса вимагає. Нескінченно, так сильно відчувається і болісно.]
-
Немає нічого дурнішого дурного сміху.
-
Немає нічого дурнішого, ніж дурний сміх. Малюю недоречно, тому що недоречно те, що є
-
Кому Я подарую свою нову витончену книжечку? Скажи спасибі за нову наклеп?
-
Перестаньте бажати заслужити чиюсь подяку або думати, що хтось може стати вдячним.
-
Немає нічого дурнішого дурного сміху.
-
Брат, Здрастуй і прощай. Брате, прощай у долині
-
Важко раптово розлучитися з давньою любов'ю. Важко прожити довге життя без любові
-
Давай жити, моя Лесбія, і будемо любити. Хай живе моя Лесбія, моя любов!
-
Відмовтеся від бажання заслужити будь-яку подяку від кого б то не було або від думки, що хтось може бути вдячний.
-
Тепер весна повертає запашне тепло, тепер солодкий вітерець зефіру заспокоює лють рівнодення неба.
-
Змішування всього правильного і неправильного в дикій люті відвернуло від нас прихильність богів.
-
У кожного є свої недоліки, але ми не бачимо гаманця за своєю спиною.
-
Горобець моєї пані мертвий, горобець, який так радував мою пані
-
Те, що жінка говорить пристрасному коханцеві, напиши на проточній воді, напиши на повітрі.
-
Подаруй мені тисячу поцілунків, потім сто, потім ще тисячу.
-
Богоподібний чоловік, який сидить поруч з нею, який спостерігає і ловить цей сміх, який (тихо) розриває мене на частини: кожен раз, коли я бачу її, від мене нічого не залишається...
-
Я ненавиджу і люблю. І чому, можливо, ви запитаєте. Я не знаю, але я відчуваю, і я мучуся.
-
Я ненавиджу і люблю. І якщо ти запитаєш мене як, я не знаю: я тільки відчуваю це, і я розриваюся надвоє.
-
Так і дівчина, поки вона залишається недоторканою, залишається дорогою самій собі; але коли вона втрачає свій цнотливий квітка разом з заплямованим тілом, вона не залишається ні милою для хлопчиків, ні дорогою для дівчаток.
-
Я пишу про юність, про любов і завдяки цьому отримую можливість оспівувати чисте розпуста.
-
Мій розум впав так низько, Клавдія, через тебе, і так сильно зруйнувався через тебе, що я не зміг би полюбити тебе, навіть якби ти була найкращою з жінок, або перестати любити тебе, що б ти не робила.
-
О, це століття! Як він несмачний і невихований!
-
Геть, вода, що губить вино!
