Frances Hodgson Burnett відомі цитати

Якщо ви подивитеся в правильному напрямку, то побачите, що весь світ - це сад.

Як це так, що тварини розуміють речі, я не знаю, але те, що вони розуміють, безсумнівно. Можливо, існує мова, яка не складається зі слів, і всі в світі розуміють його. Можливо, у всьому прихована душа, і вона завжди може говорити, навіть не видаючи ні звуку, з іншою душею.

Спочатку люди відмовляються вірити, що можна зробити щось нове, потім вони починають сподіватися, що це можливо, потім вони бачать, що це можливо-і тоді це робиться, і весь світ дивується, чому цього не було зроблено століття тому.

Коли Мері Леннокс відправили жити в місселтуейт-Манор до її дядька, всі говорили, що вона була найнеприємнішою дитиною на світі. І це теж було правдою... Вона була найбільш деспотичною та егоїстичною маленькою свинею.

Тримавши. Дивно, як мало часу може знадобитися, щоб відбулися чудові речі.

Це змусило її задуматися про те, як дивно, наскільки приємніше виглядає людина, коли посміхається. Раніше вона про це не замислювалася.

Так чи інакше, щось завжди трапляється якраз перед тим, як все стає зовсім погано. Наче це сталося за допомогою магії. Якби я міг пам'ятати про це завжди. Найгірше ніколи не настає.

Коли людина дивиться на зірки, він заспокоюється і забуває про дрібниці. Вони відповідають на його запитання і показують йому, що його земля - це лише один із мільйонів світів. Замри душею і частіше дивись вгору, і ти зрозумієш їх мова. Ніколи не забувай про зірок.

Невже скоро весна?"він сказав. "На що це схоже?"... "Це коли сонце світить крізь дощ, а дощ падає на сонячне світло...

Якщо природа створила вас дарувальником, то ваші руки народжуються відкритими, як і ваше серце; і хоча можуть бути моменти, коли ваші руки порожні, ваше серце завжди повно, і ви можете віддавати щось з цього-теплі речі, добрі речі, солодкі речі - допомога і розраду і сміх - а іноді веселий, добрий сміх - найкраща допомога з усіх можливих.

Ніколи ще їй не було так важко втриматися від того, щоб не втратити самовладання, коли її раптово відволікали від читання книги. Люди, які люблять книги, знають, яке почуття роздратування охоплює їх у такий момент. Нелегко впоратися зі спокусою бути нерозумною і різкою. "Це змушує мене відчувати себе так, ніби мене чимось вдарили",-якось по секрету зізналася Сара Ерменгарде. "І як ніби я хочу дати здачі. Мені доводиться швидко все запам'ятовувати, щоб не сказати чогось різкого.

Можливо, є мова, яка не складається зі слів, і всі в світі розуміють її.

Все-це історія: ти - історія, я-історія.

Більше всього на світі вона любила книги і, по суті, завжди придумувала історії про красиві речі і розповідала їх самій собі.

Я принцеса. Всі дівчата такі. Навіть якщо вони живуть на крихітних старих горищах. Навіть якщо вони одягнені в лахміття, навіть якщо вони некрасиві, або розумні, або молоді. Вони все одно принцеси.

Малиновка перелетіла зі свого розмахуючого куща плюща на верхівку стіни, розкрила дзьоб і видала гучну, чарівну трель, просто щоб покрасуватися. Ніщо в світі не є таким чарівно красивим, як Робін, коли він красується - і вони майже завжди це роблять.

Можливо, ви можете відчувати, якщо не чуєте", - подумала вона. "Можливо, добрі думки якимось чином доходять до людей, навіть через вікна, двері і стіни. Можливо, тобі стає трохи тепліше і спокійніше, і ти не знаєш чому, коли я стою тут на холоді і сподіваюся, що ти знову одужаєш і будеш щаслива.

В саду не було нічого, що не було б схоже на них самих, нічого, що не розуміло б чудесності того, що з ними відбувалося, - величезною, ніжною, страшною, розриває серце краси і урочистості яєць. Якби в тому саду була хоч одна людина, яка всією своєю істотою не знала, що якщо яйце відібрати або заподіяти йому біль, то весь світ закрутиться, пролетить крізь простір і настане кінець... навіть у цьому золотистому весняному повітрі не було б щастя.

А таємний сад все цвів і цвів, і щоранку відкривав нові чудеса.

Ніколи ще їй не було так важко втриматися від того, щоб не вийти з себе, коли її раптово відволікали від читання книги.

Скільки б років Мері не прожила, вона завжди відчувала, що "ніколи не повинна забувати того першого ранку, коли її сад почав рости".

Поки у вас є сад, у вас є майбутнє, і поки у вас є майбутнє, ви живі.

Повітря було напоєне ароматами спецій... Маленька принцеса

Вона подивилася в застиглі скляні очі і на самовдоволене обличчя, і раптом її охопила лють. Вона підняла свою маленьку люту ручку і скинула Емілі зі стільця, вибухнувши пристрасними риданнями - Сара, яка ніколи не плакала.

Кухоль з умивальника служив чайною чашкою Беккі, і чай був настільки смачним, що не потрібно було робити вигляд, що це щось інше, ніж чай.

"Це так чудово!"- сказала вона, злегка захекавшись від такої швидкості. "Ви ніколи не бачили нічого прекраснішого! Це сталося! Я думав, що це сталося того ранку, але це був лише початок. Вона вже тут! Вона прийшла, весна!"

Це те, за що я дивлюся на деяких людей. Мені подобається дізнаватися про них більше. Потім я обмірковую їх.

Солдати не скаржаться...Я не збираюся цього робити; я прикидаюся, що це частина війни.

Розумієте, тепер, коли почалися випробування, вони показали, що я не хороша дитина. Я боявся, що так і буде. Можливо... саме для цього вони і були послані... Я думаю, що в усьому може бути добре, навіть якщо ми цього не бачимо.

Її прихильність до всього, що вона могла любити, зросла.

Якщо я продовжую говорити і говорити... і розповідати тобі про те, як прикидатися, мені буде легше це переносити. Ти не забуваєш, але тобі легше це переносити.

"Якби Сара була хлопчиком і жила кілька століть тому, - казав її батько, - вона б ходила по країні з оголеним мечем, рятуючи і захищаючи всіх, хто потрапив у біду. Їй завжди хочеться битися, коли вона бачить людей у біді.

розумна людина повинна бути досить розумною, щоб не бути несправедливою чи навмисно недоброю до когось.

Так, - кивнула Сара. - Негаразди відчувають людей, а мої випробували тебе і довели, який ти хороший.

Можна мені, - тремтячим голосом запитала Мері , - можна мені трохи землі?

Вона не дуже піклувалася про інших маленьких дівчаток, але якби у неї було багато книг, вона могла б втішитися.

"Звичайно, у світі, мабуть, багато магії, - мудро зауважив він одного разу, - але люди не знають, що це таке і як це робиться. Можливо, для початку варто просто сказати, що будуть відбуватися приємні речі, поки ви не почнете їх робити. Я збираюся спробувати і поекспериментувати.

Немає нічого такого, чого не могли б навчитися Чоловік або жінка, що володіють достатнім розумом.

коли настане день, коли я встану на коліна біля твого ліжка і побачу, як твої очі закриваються, або ти станеш на коліна у моїх, повинен бути той, хто чекає позаду, зрозуміє, що розставання - це не все.

Дитяча гра так само хороша, як і арифметика, яка допоможе вам розібратися в тому, що відбувається.

Бути горобцем-це зовсім інша справа. Але ніхто не запитав цього щура, чи хоче він бути Щуром, коли його створювали. Ніхто не сказав: "А ти волів би бути горобцем?

Одного чудового дня він пішов так далеко, що, повернувшись, Місяць стояв високо і був повним, а весь світ був покритий фіолетовими тінями та сріблом.

Іноді, з моменту виходу в сад, я дивлюся крізь дерева на небо, і у мене виникає дивне відчуття щастя, ніби щось тисне і стискає мої груди і змушує мене прискорено дихати. Чари-це завжди тиснути, притягувати і створювати щось з нічого. Все створено з магії: листя і дерева, квіти і птахи, борсуки і лисиці, білки і люди. Так, мабуть, відбувається всюди навколо нас. У цьому саду - всюди.

І вони обидва почали сміятися через дрібниці, як сміються діти, коли вони щасливі разом. І вони сміялися так, що врешті-решт підняли такий шум, ніби були двома звичайними здоровими десятирічними дітьми, а не маленькою, непривітною дівчинкою і хворобливим хлопчиком, який вірив, що скоро помре.

Все створено з магії: листя і дерева, квіти і птахи, борсуки і лисиці, білки і люди. Так, мабуть, відбувається всюди навколо нас. У цьому саду - всюди.

Я ніколи не подобався людям, і мені ніколи не подобалися люди

Одна з дивацтв життя в цьому світі полягає в тому, що тільки зараз людина абсолютно впевнена в тому, що буде жити вічно, на віки віків.

У цей момент з нею відбувалося щось дуже хороше. Насправді з нею сталося чотири хороших події з тих пір, як вона приїхала в місселтуейт-Манор. Їй здавалося, що вона зрозуміла малиновку, а він зрозумів її; вона бігла назустріч вітру, поки кров не розігрілася; вперше в житті вона по-справжньому зголодніла; і вона дізналася, що означає жаліти когось.

Складність полягатиме в тому, щоб не дати їй вчитися занадто швидко і багато чому навчитися. Вона завжди сидить, уткнувшись своїм маленьким носиком в книги. Міс Мінчін, вона їх не читає, вона їх ковтає, як ніби вона вовченя, а не маленька дівчинка. Вона завжди жадає нових книг, і їй потрібні книги для дорослих - чудові, об'ємисті, товсті - французькі, німецькі, а також англійські - з історії, біографії, поетів і ще з багатьох інших предметів. Коли вона читає занадто багато, відтягніть її від книг.

ми не віримо, поки не захочемо чогось і не відчуємо, що помремо, якщо нам цього не дадуть, і тоді ми стаємо на коліна, стаємо на коліна і віримо, тому що нам потрібно у когось просити допомоги.