-
Зірки, що володіють найбільшою славою, не мають спокою.
-
Найбільші твори, що викликають захоплення, і всі прекрасні зразки популярності. З горя і злиднів виростають люди.
-
Відсутня небезпека здається ще більшою, і той, хто поруч із тим, чого боїться, менше боїться.
-
Прагне, одного разу досягнувши вершини, відсікає ті засоби, за допомогою яких він сам піднявся наверх.
-
Але роки зробили це неправильно, змусивши мене писати занадто багато і жити занадто довго.
-
Це багатоголове Чудовисько, безліч.
-
Коли кращої вишні не знайти, Ми повинні взяти те, що здається найкращим з поганого.
-
Чарівний турбот Сон, Син чорної ночі, Брат смерті, народжений у мовчазній темряві, полегши мою тугу і поверни світло; з настанням темряви я забуду про свої турботи. І нехай дня буде достатньо, щоб оплакувати корабельну аварію моєї злощасної молодості, сповненої пригод; нехай пробудженим очам буде достатньо, щоб виплакати свою зневагу, не відчуваючи мук нічної неправди.
-
Сила понад усе! О небесне красномовство! Що за допомогою міцних вуздечок наказових слів ти керуєш, направляєш і володарюєш над піднесеними почуттями людей більше, ніж за допомогою всіх їх мечів!
-
Фракція настільки брехлива і настільки вправний брехун, що у неї ніколи не було єдиної сторони.
-
Лестощі-небезпечна годувальниця пороку.
-
Це і є той спокій, який дає цей суєтний мир, який закінчується смертю, коли все закінчується.
-
Мудра людина вище книг.
-
Любов-це хвороба, повна нещасть, від якої відмовляються всі ліки; рослина, яка росте, якщо її найчастіше обрізати, і стає безплідною, якщо її краще використовувати.
-
Людина-істота з впертою головою, і нею важко керувати, але легко керувати.
-
Силкуючись розповісти про свої прикрощі, він не знаходив слів; бо легкі турботи говорять, коли німі великі прикрощі.
-
Турботливий Сон, Син чорної ночі, Брат смерті, народжений у мовчазній темряві; Оживи мою тугу і поверни світло.
-
Ми починаємо краще розуміти, що таке чоловіки, коли вони піддаються найгіршим небезпекам.
-
Звичай вище будь-якого закону; Природа вище будь-якого мистецтва.
-
Краса, ніжна любов подібні ранкової роси, яка ненадовго освіжає ніжну зелень, радуючи якийсь час, але поки не вигляне сонце, вона зникне, як ніколи.
-
Священна релігія! мати форми і страху.
-
І для тих небагатьох, хто тільки прислухається, ці деякі - весь світ.
-
І хто знає, куди з часом ми зможемо направити скарби нашої мови, до яких далеких берегів відправиться це наше найкраще надбання, до невідомих народів з нашими запасами? Які світи на ще не сформованому заході можуть стати більш витонченими завдяки нашому акценту?
-
Любов-це хвороба, повна бід, від якої відмовляються всі ліки.
-
Так вічно мінливий хід речей обертається по нескінченному колу; і той же самий день, який приносить вищу славу, приводить нас до точки зворотного повернення.
