-
Едуардо Халфон-блискучий оповідач, таланти якого проявляються на кожній сторінці цієї прекрасної, сміливої та глибоко гуманної книги.
-
Хлопчиськом я хотів бути перуанцем Дієго Марадоною. На жаль, збірна Перу не брала участі в чемпіонатах світу з 1982 року, тому, мабуть, я правильно зробив, що вибрав щось інше.
-
Що стосується художньої літератури, то я не особливо націоналістичний. Я не такий, як Уго Чавес з латиноамериканської літератури, розумієте? Я хочу, щоб люди читали хороші твори.
-
Коли я почав серйозно писати в середній школі, у мене була англійська мова - моя Іспанська була домашньою, розмовною і не мала особливої літературності чи вишуканості.
-
Перу-це країна, де більше половини людей емігрували б, якби мали можливість. Ця половина населення готова відмовитися від усього, що вони знають, заради невизначеності життя в чужій країні, іншою мовою.
-
Я обожнюю будь-яку групу, названу на честь літературного твору. Назва Los de Abajo взята з відомого роману Маріано Асуели "аутсайдери", і це багато говорить про те, хто вони і яку музику вони створюють.
-
Мені доводиться по-справжньому важко думати про те, як структурувати речення та складати більше карт, коли я сідаю писати, тому це вимагає певної дисципліни, інтелектуальної та мовної.
-
Мені подобається радіо, тому що можна дати годинне інтерв'ю, а через три дні отримати готовий матеріал.
-
Я люблю гуляти вулицями Хесус Марія та Пуебло Лібре. Іспанські колоніальні будівлі в яскравих тонах, висотою в два поверхи, з хитромудрими дерев'яними балконами з вікнами.
-
Я думаю, що я, мабуть, найгірше справляюся з найбільш ефемерними речами, такими як блоги. Мені дуже важко писати. І мене часто просять писати колонки для газет у Перу. А я не можу. Я б померла. Я ні за що не зміг би написати колонку.
-
Як насправді проходить еміграція-ну, це залежить від багатьох факторів: освіти, економічного становища, мови, місця прибуття та наявності мережі підтримки в місці прибуття.
-
Я думаю, що я американський письменник, який пише про Латинську Америку, і я латиноамериканський письменник, який, так сталося, пише англійською.
-
Я почав відвідувати В'язниці Ліми ще в 2007 році, коли в Перу був опублікований мій перший роман "Радіо загубленого міста".
-
Важко оцінити вплив будь-якого конкретного письменника на вашу власну творчість.
-
На самому базовому рівні я ціную письменників, яким є що сказати.
-
Публікація в "Нью-Йоркері" означала для мене все, і не буде перебільшенням сказати, що це змінило моє життя.
-
Я пишу англійською, тому що виріс у Штатах і здобув освіту цією мовою.
-
Це правда, що є люди, які живуть ідеєю бути художниками, а не ідеєю створювати твори мистецтва,
-
Мені дуже пощастило, що я трохи знайомий з великими латиноамериканськими письменниками, в тому числі з тими, які, ймовірно, не так добре відомі англійською мовою. Я думаю про Хосе Марію Аргедаса, якого я читав, коли жив у Лімі, і який справді вплинув на те, як я сприймав свою країну.
