Julius Evola відомі цитати

Сучасний капіталізм настільки ж руйнівний, як і марксизм. Матеріалістичний погляд на життя, на якому базуються обидві системи, ідентичний. Поки ми говоримо лише про економічні класи, прибуток, заробітну плату та виробництво, і поки ми віримо, що реальний прогрес людства визначається певною системою розподілу багатства та благ, ми навіть не наблизимось до того, що є суттєвим.

Західна цивілізація потребує повної перебудови, інакше рано чи пізно вона розвалиться. Вона втілила в життя найповніше збочення будь-якого раціонального порядку речей. Царство матерії, золота, машин, чисел - у неї більше немає дихання, свободи чи світла.

Кожен користується свободою, яку він заслуговує, яка вимірюється статусом і гідністю його особистості або його функцією, а не абстрактним і елементарним фактом простого буття "людиною" або "громадянином".

Для справжнього революційного консерватора насправді важливо бути вірним не минулим формам та інституціям, а принципам, конкретними виразами яких були ці форми та інститути, адекватні певному періоду часу та в певній географічній області.

Кров героїв ближче до Господа, ніж чорнило вчених і молитви благочестивих.

Вища шляхетність римського імператора полягає не в тому, щоб бути господарем рабів, а в тому, щоб бути володарем вільних людей, який любить свободу навіть у тих, хто йому служить.

Мої принципи-це тільки ті, які до Французької революції кожна знатна людина вважала розсудливими і нормальними.

Жінка, яка є досконалою жінкою, перевершує чоловіка, який не є досконалим чоловіком, так само, як фермер, який вірний своїй землі і досконало виконує свою роботу, перевершує короля, який не може сам виконувати свою роботу,

Держава органічна, коли вона має центр, і цей центр є ідеєю, яка ефективно формує різні сфери життя; вона органічна, коли вона ігнорує поділ і автономізацію приватного і коли, завдяки ієрархічній системі участі, кожна частина знаходиться в межах своєї відносної автономії. виконує свою власну функцію і насолоджується тісним зв'язком з цілим.

Я не бачу нічого, крім світу руїн, де своєрідна лінія фронту можлива лише в катакомбах.

Також абсолютною помилкою є переконання, що держава може бути чимось іншим, ніж civitas diaboli, якщо вона не відродить себе як Імперіум, а також помилкою є бажання побудувати Імперіум на основі економічних, військових, промислових чи навіть "інтелектуальних" чи націоналістичних факторів. Імперіум, згідно з початковою концепцією, корінням якої є традиція, є чимось трансцендентним, і досягти його можуть лише ті, хто має силу перевершити життя дрібних людей та їх апетити, їх сентиментальність, національну гордість, їх "цінності" та фобії.

Традиція, за своєю суттю, є чимось одночасно метаісторичним і динамічним: це загальна впорядковуюча сила, що стоїть на службі принципів, що володіють вищою легітимністю (ми можемо навіть назвати їх "принципами згори").

Основою будь-якого справжнього і стабільного політичного організму є щось, що нагадує Орден, держава, відповідальна за принципи Імперіуму, що складається з людей, які вважають вірність основою своєї честі.

Ні задоволення, ні біль не повинні бути мотивами, коли людина повинна робити те, що має бути зроблено.

..близькість, зведена до простого відчуття, буде лише оманливим, неясним і відчайдушним полегшенням екзистенціального огиди і туги того, хто зайшов у глухий кут.

Немає нічого більш далекого від істини, ніж твердження про те, що американська душа "відкрита" і неупереджена; навпаки, вона оточена незліченними табу, про які люди іноді навіть не підозрюють.

Буття і стабільність сприймаються нашими сучасниками як щось схоже на смерть; вони не можуть жити, якщо не діють, не хвилюються або не відволікають себе тим чи іншим. Їх дух (за умови, що в їхньому випадку ми все ще можемо говорити про дух) живиться лише відчуттями та динамізмом, стаючи таким чином засобом втілення темних сил.

Але справжня причина успіху таких нових експозицій [перекладених східних релігійних текстів] полягає в тому, що їх слід шукати там, де вони найбільш поступливі, найменш жорсткі, найменш суворі, найбільш розпливчасті і готові легко примиритися з забобонами і слабкостями сучасного світу. Нехай кожен набереться сміливості заглянути глибше в себе і побачити, чого він насправді хоче.

До появи цивілізації третього стану (меркантилізму, капіталізму) соціальна етика, яка була релігійно санкціонована на Заході, полягала в усвідомленні свого буття і досягненні власної досконалості в рамках встановлених параметрів, які відповідали індивідуальній природі людини і групі, до якої він належав. один з них був чітко окреслений. Економічна активність, робота і отримання прибутку були виправдані тільки в тій мірі, в якій вони були необхідні для підтримки життя і забезпечення гідного існування, відповідного становищу людини в суспільстві, без того, щоб низинний інстинкт особистої вигоди стояв на першому місці.